Трансплантація в Україні: позиції пацієнтів, лікарів, благодійників, церкви, влади
14 травня 2016 р. о 14.00 год. в Українському католицькому університеті відбувся круглий стіл «Трансплантація в Україні: обговорення ефективної моделі функціонування системи трансплант-координації».
Пацієнти і благодійники
На Круглому столі була присутня Аліна Дідусенко, хвора на легеневу гіпертензію дитина-сирота із Київської області, яка потребує трансплантації органокомплексу легені-серце. Щоб унаочнити проблему, про дитину розповіла Оксана Куліш, керівник Львівського міського благодійного фонду «Сестри Даліли» (член Українського форуму благодійників). Фонд добивається від Київської обласної влади виділення коштів на лікування сироти.
Позиція церкви
Отець Ігор Бойко висловив позицію Церкви стосовно трансплантації органів та пояснив, що коли одна людина погоджується після смерті віддати свої органи для порятунку іншої людини. Це вважається найбільшим проявом любові.
Ефективна трансплантація: що повинна зробити держава
Хуан Фуертес, член Ради Європейського Форуму Пацієнтів, член Ради Європейського Фонду Легень, член Правління Європейської Асоціації Легеневої Гіпертензії, менеджер міжнародних проектів Європейської Асоціації Легеневої Гіпертензії зазначив, що дуже важливо мати підтримку влади у таких питаннях, бо навіть збереження одного життя – це вже є чудо, але дуже важливо створити закон, який би допоміг зберегти багато життів. Світова організація охорони здоров’я має на меті до 2030 року забезпечити загальну систему охорони здоров’я у світі. Хворі на легеневу гіпертензію є частиною нашого суспільства. Деяких пацієнтів можна вилікувати завдяки трансплантації легень або легені-серце. Ми не повинні дозволяти людям помирати тоді, коли вони мають шанс жити.
Борис Тодуров, керівник Інституту серця, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України відзначив Закон «Про трансплантацію», який діє у Білорусії та передбачає «презумпцію згоди», що нам потрібно обов’язково перейняти. Оскільки завдяки ньому у Білорусії зросла кількість трансплантацій із нуля (0) до сорока (40). Наше суспільство ще не готове надавати дозвіл на забір своїх органів після смерті. Тому важливим є інформаційна робота серед суспільства.
Ігор Писаренко, єдиний в Україні трансплант-координатор, лікар-анестезіолог наголосив на тому, що вже зараз старий Закон «Про трансплантацію» дозволяє проводити усі етапи трупної трансплантації. Гостро стоїть саме створення МОЗ України Реєстру реципієнтів, так званих, листів очікування. Тому що розмовляючи із близькими родичами померлих, близько 90% з них дають згоду на забір органів. Однак немає кому їх пересаджувати. У Казахстані, до прикладу, є чітка кількість реципієнтів, а у нас ефімерна.
Наталія Ван Доеверен, заступник головного лікаря ЛОКЛ підтримала думку про те, що уже за чинного Закону «Про трансплантацію» можливо проводити трупну трансплантацію органів. На Львівщині є дуже багато людей, які потребують трансплантації і легень, і серця, і нирок, і багатьох інших органів. Від 2008 року у нас проведено 83 трансплантації від родинного донора. Однак її потребують значно більше людей. Нам необхідно сформувати громадську думку, щоби досягти успіхів у трансплантології.
Ірина Сенюта, завідувач Кафедри медичного права ЛНМУ ім.Д.Галицького наголосила на необхідності прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині», з урахуванням міжнародних стандартів, зарубіжного досвіду та прав людини. Законопроект, який пройшов у Верховній Раді України у першому читанні має суттєві недоліки і ми не можемо допустити його прийняття. Крім цього, необхідним є створення єдиного державного реєстру донорів і реципієнтів та впровадження на загальнодержавному рівні системи трансплант-координації.
Представник ДОЗ ЛОДА підтримала важливість організації трупної трансплантації органів в Україні та повідомила про те, що у Львівській області затверджено Регіональну Програму з безкоштовного забезпечення хворих на легеневу гіпертензію ліками.
Оксана Рубай, депутат Львівської міської ради, керівник ЛМЦСССДМ сказала, що порятунок життя одного – це інвестиція у суспільство. Державні програми у нас не працюють, або працюють дуже погано. В Україні розвинуті соціальні служби, але ми мало працюємо для підтримки сім’ї, у якій дорослий, або дитина потребує дороговартісного лікування чи трансплантації. Тому нам усім, зацікавленим сторонам, потрібно вести діалог та комунікувати між собою для зміни ситуації.
Організатори і результати
Під час Круглого столу була здорова дискусія, яка довела, що усі учасники Круглого столу перейняті проблемою відсутності механізму організації трупної трансплантації органів в Україні та не погоджуються із теперішнім станом речей. Круглий стіл завершився напрацюванням Проекту Резолюції.
Круглий стіл організовували Львівська міська рада, Комітет ГР при МОЗ України щодо реформи в охороні здоров’я, ГО «Асоціація Рідкісного захворювання України – Легенева Гіпертензія», ЛМБФ «Сестри Даліли», PHURDA. Інформаційний партнер Круглого столу – Український католицький університет. Серед спікерів були Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради; Віктор Сердюк, Президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів; Володимир Голик, академічний директор школи реабілітаційної медицини. Круглий стіл відвідав Олег Березюк, депутат Верховної Ради України.
20.05.2016 Сочинитель: Оксана Куліш